Зважаючи на те, що в більшості випадків, саме сюжет стає тим вирішальним фактором, що впливає на вибір гравця, давайте, для початку, зупинимося на цьому пункті. В грі «Where Angels Cry» вам відведено роль детектива, що, за велінням Верховного Кардинала Ватикану, вирушає до віддаленого монастиря, розташованого десь в Альпах, щоб розслідувати таємниче зникнення декількох монахів. Приїхавши до місця призначення, ви дізнаєтеся про цілий ряд містичних знамень, як то старовинна статуя в центрі міста, що плаче кривавими сльозами, чи дивні тіні, що носяться коридорами монастирю, наче перелякані невпокоєві душі. Зрештою, ваше завдання зводиться до того, щоб розкрити страшну таємницю монастиря та жерців, що в ньому мешкають, вигнати сили темряви, що оселилися в келіях, та повернути дому господню спокій, яким він завжди славився. Сюжет, як бачите, трішки релігійний, але дуже захопливий та цікавий.

На жаль, при подальшому розгляді виявилося, що історія - хіба що не єдина перевага цієї гри. Незважаючи на належність «Where Angels Cry» до жанру «Пошук Предметів», принаймні за визначенням розробників, класичних сцен пошуку в грі взагалі немає. Що стосується міні-ігор, а їх в «Where Angels Cry» навалом, здебільшого це простенькі пазли, що не лише не зіб’ють вас з пантелику, але, мабуть, і не зацікавлять. По правді кажучи, в цілому гра не така вже й погана: на ваш вибір представлено три ігрових режими, мапа, щоденник та зручна система підказок, але нудні головоломки псують все враження. На довершення, повне проходження «Where Angels Cry» відняло в нас близько двох годин, а це занадто малий термін для квесту.

Як не дивно, поганенькою виявилась і графіка. Ми вже звикли до того, що більшість сучасних ігор милують око бездоганними фонами, навіть коли всі інші аспекти кульгають, та під час створення «Where Angels Cry» дизайнери, мабуть, взяли відпустку. Як на нас, ігрові локації занадто пласкі та захаращені повторюваними 3D об’єктами, що виглядають так, ніби їх розмножили та напхали в кожну сцену для кількості. Анімація взагалі майже відсутня. Принаймні протягом перших 5-10 хвилин проходження ви не побачите жодного анімованого предмета. І якщо відкриваюча демонстрація була просто приголомшливою, відео вставки, що програються протягом гри, занадто затягнені та абсолютно нецікаві. Не кращі в цій грі й моделі персонажів - статичні, мертві та пласкі, вони не реагують на жодні подразники, і це на корню вбиває весь реалізм.

Єдина річ, окрім продуманого сюжету, що вразила нас в позитивному сенсі слова, - якісний звук. Фонова музика дійсно оригінальна. Якщо вам цікаво, на що вона схожа, згадайте саундтреки до серії фільмів про Гарі Потера - звучання приблизно таке. До того ж, «Where Angels Cry» може похвалитися вельми цікавими звуковими ефектами та якісним багатоголосим озвученням. На жаль, враження дещо псує текст, через який діалоги звучать дуже неприродно та неправдоподібно. Інколи в розмові проскакують застаріли слова та вирази, що, мабуть, мали додати реалізму, адже події гри розгортаються в середньовіччі, та на справі лише зіпсували діалоги своїм дивним та кумедним звучанням.

Зрештою, інколи розробникам просто не вдається розкрити весь потенціал гри, через що вона виглядає недоробленою. Саме таке враження справила на нас «Where Angels Cry». Попре дивовижний сюжет, неймовірну містичну атмосферу та визначний музичний супровід, гра вийшла якоюсь муторною та кульгавою. Поєднавши простенький геймплей із застарілою графікою, розробники геть позбавили своє дітище права на життя. І все ж, ви можете скачати пробну версію та скласти своє власне враження про гру. Можливо, ми в чомусь помиляємось? Хто знає!