Головна героїня, як не важко здогадатися, дивним чином пов’язана з катастрофою сторічної давнини, тож в один прекрасний день до неї являється дух загиблої прабабусі, що була на борту лайнера під час зіткнення з айсбергом, та прохає бідолашну дівчину здійснити подорож у минуле за її спогадами. Незважаючи на досить нелогічну зав’язку, передивившись мальовничі скриншоти, ми все ж вирішили зіграти в цю гру. Шкода, що скриншоти не дають жодного уявлення про геймплей… 

Якщо вам вдасться пройти цю гру до кінця, ми не вагаючись знімемо перед вами капелюха, адже «Titanic’s Keys to the Past» являє собою суцільну нездоланну проблему. По-перше, у грі немає жодних інструкцій стосовно того, куди йти ти що робити. Блукати ігровим світом доводиться практично навмання, навіть гадки не маючи про те, що саме ви шукаєте і нащо вам тинятися потопаючим кораблем. По-друге, пазли, представлені в «Titanic’s Keys to the Past», не мають жодного сенсу, жодного стосунку до сюжету та жодного зв’язку з оточуючим світом. Головоломки в жанрі «Три в Рядок» взагалі володіють вбивчою силою - вони настільки повільні, що ви й не помітите, як посивієте та підете на пенсію, намагаючись із ними впоратися.   

Що стосується сцен пошуку, здебільшого вони нічим не кращі за пазли. Безкінечний пошук голок в стогах сіна в темних та похмурих локаціях швидко набридає. До того ж, кожен «випадковий клік» суворо карається штрафами. Невже розробники думали, що така жорстокість до гравців додасть грі цікавості? Навіть смішно! 

Огидні звукові ефекти остаточно підливають масла в вогонь нашого невдоволення та викликають нестримне бажання затиснути вуха. Зважаючи на величезну кількість значних та вельми неприємних недоліків, балакати про мальовничу графіку ми не бачимо жодного сенсу, адже бездоганно деталізовані фони ніколи не врятують цю гру від провалу.

Зрештою, якби розробники подбали не тільки про графіку, але й про геймплей, ця гра могла б подарувати вам декілька вельми приємних годин, та наразі це гірша гра про Титанік з усіх, що ми бачили…