Почнімо з того, що «Pride & Prejudice: Hidden Anthologies» відтворює сюжет книги без жодних помітних змін, дозволяючи гравцям відпочити від зниклих родичів, покинутих маєтків із примарами та інших типових для жанру ідей. У грі ви зустрінетесь з усіма персонажами, згаданими авторкою в своїй книзі. Зважаючи на красу та вишуканість графічного оформлення, зустріч ця була б вельми приємною, якби не певні вади геймплею.

Замість того, щоб занурити гравця в світ вишуканих пазлів чи, принаймні, дозволити самостійно розкривати темні сторінки біографії головних героїв, «Pride & Prejudice: Hidden Anthologies» змусить вас прибиратися в їхніх домівках. Головоломки здебільшого непогані, деякі з них навіть оригінальні, отже вам доведеться ретельно читати інструкції, щоб зрозуміти, що до чого. Взагалі інструкцій в «Pride & Prejudice: Hidden Anthologies» якось забагато, і продивитися їх всі просто не вистачає терпіння. Діалогів також немало. На жаль, вони не озвучені, тож ви матимете прочитати купу текстів, наче вкотре повернулися до книги. Музика досить мелодійна, трохи блідувата, та загалом приємна для вуха.

В той час як графічне оформлення милує око бездоганним промалюванням, персонажі виглядають якось дивакувато. Містер Дарсі та Містер Бінглі, наприклад, здалися нам не надто привабливими, в той час як у книзі вони змальовані невимовними красенями, що підкорюють серця неприступних леді самою посмішкою. Джейн виглядає якоюсь хворою, Елізабет нагадує селянку, і так далі.   

Отже, коли ви очікуєте від гри тієї ж вишуканості, за яку полюбили книгу, «Pride & Prejudice: Hidden Anthologies» навряд чи припаде вам до смаку. В протилежному разі, коли вам просто немає чого робити, дайте цій грі шанс!