Почнемо із технічних особливостей даного продукту. На дві третини Amanda Rose: The Game of Time складається з прихованих об’єктів. Тобто, з їх пошуків. Іншу третину становлять п’ятнашки, міні-ігри з категорій ”три в рядок”, jigsaw (українською мовою це звучить як ”фігурні плитки”) та інших видів класичних пазлів. Незважаючи на таке розмаїття, усі ці головоломки чудово пасують до загального стилю гри, тож жодна з них не виглядає занадто незграбною чи громіздкою. Тим не менш, передбачливі розробники залишили за вами можливість пропустити будь-яке з цих випробувань, скажімо, якщо складання картинок зі шматків – це не ваше. Крім чарівної кнопочки “skip” Alawar Entertainment також забезпечили нас постійно доступною допомогою, завдяки якій ви завжди знатимете, куди йти і що робити.

Єдиним, хоч і невеликим розчаруванням стала графіка. Порівняно із аналогічними іграшками, візуальне оформлення Amanda Rose: The Game of Time виглядає дещо старомодним. На нашу думку, проблема в тому, що художники використали забагато сірих тонів у створенні фонів. В результаті, незважаючи на гарну якість зображень, вони виглядають дещо темними та бляклими. Інколи буває насправді важко розлічити приховані об’єкти, що зливаються із малюнком за тоном чи взагалі губляться через маленький розмір. Тож, без підказок вам не обійтись. Більш того, часом використовувати їх доведеться по кілька разів поспіль. На щастя, хоч музика та звукові ефекти не псують загального враження...

Та ми знов повертаємось до печального. Остання сцена Amanda Rose: The Game of Time виглядає дещо нелогічною та незавершеною, неначе розробники забули додумати сюжет. У цілому, це прекрасна гра, що обов’язково зацікавить досвідчених прихильників жанру прихованих об’єктів. А от фанатам адвентюр, тобто пригод, Game of Time видасться дещо примітивною та простенькою. Загалом, вирішуйте, до якої категорії себе віднести - наші висновки ви маєте.